СТ «УКРАЇНА» – ЦІЛА ЕПОХА

22 грудня 2011

Ціла епо­ха у роз­витку національ­но­го спор­ту на західних зем­лях Ук­раїни міцно пов’яза­на із СТ «Ук­раїна» (Львів). За час сво­го існу­ван­ня в 1911 – 1944рр. Це то­варист­во да­ло свій по­важ­ний вклад у роз­ви­ток різних діля­нок спор­ту і особ­ли­во в по­пуляр­но­му в Західній Ук­раїні ко­пано­му м’ячі (фут­болі).

Ма­буть й самі зас­новни­ки СТ «Ук­раїна» у Ль­вові: М. Яворсь­кий,  В. Ко­саре­вич, В. Кос­тець­кий, С. Гай­ду­чок, І. Гас­ман, Г. Лу­чаківсь­кий, Р. Нос­ковсь­кий, Д. Вах­ня­нин та ба­гато інших, які 27 ве­рес­ня 1911р. роз­по­чали діяльнісиь СТ «Ук­раїна», не пе­ред­ба­чили, що то­варист­во відіграє та­ку важ­ли­ву роль в історії ук­раїнсь­ко­го спор­ту.

За час по­над 30-річно­го існу­ван­ня СТ «Ук­раїна» (Львів) на Рідних Зем­лях його очо­люва­ло 15 голів. Після пер­шо­го, яко­го ми вже зга­дали, сумлінно пра­цюва­ли А. Зе­лений, Г. До­рожинсь­кий, П. Зи­мак, Т. Фран­ко, С. Слєзак, О. Ва­сюта, Л. Лісо­вич, Ю. Сав­чак, М. Ла­зар­ко, Е. Нагірний, О. Ле­виць­кий, О. Нав­роць­кий, О. Ше­паро­вич і В. Бла­ваць­кий. У то­варистві ак­тивно діяло сім спор­тивних ла­нок.

З доб­ре ор­ганізо­ваних ла­нок слід зга­дати на­колес­ників, що ви­дала та­ких відо­мих зма­гунів, які сла­вили­ся пе­ремо­гами, як Степ­няк, Бабій, Бу­цик,Фе­дак, Івасів, Червінсь­кий, Кол­туць­кий, Свірсь­кий,Лонсь­кий, Пан­чак, Руд­ниць­кий, Бу­бела, Ла­та, Лев­ко­вич. Сла­вили­ся теж в пе­ремо­гах бок­се­ри СТ «Ук­раїна», між яки­ми найвідоміши­ми бу­ли: Е. Па­щин, Тизьо, Любінсь­кий, Кіт, Шолд­ра, Руд­ниць­кий, Гор­бань, Ощуд­ляк, Білий,Лев­ко­вич, Помірно. Однією з пер­ших ла­нок, що ак­тивно роз­ви­валась, бу­ла лег­ко­ат­ле­тич­на. Вже в жовтні 1911р. лег­ко­ат­ле­ти відбу­ли перші зма­ган­ня, в яких вис­ту­пили: Ф. Чер­ник, Г. Лу­чаківсь­кий, В. Щу­паківсь­кий, П. Фран­ко. Пізніше вклю­чили­ся май­бутній співець сла­ви УСС Ро­ман Куп­чинсь­кий, В. Сліпо та інші. В 1930р. провідни­ком лан­ки був св. П. Бог­дан Рак. Як­що й­деть­ся про дру­жинові спор­ти, то по­пуляр­ни­ми бу­ли гаківка і ко­паний м’яч (фут­бол). Ке­рова­на С. Ко­наше­вичем, гаківко­ва дру­жина здо­бува­оа помітні пе­ремо­ги з поль­ськи­ми, ру­мунсь­ки­ми, єврей­ськи­ми й німець­ки­ми клю­бами. Найбільш відо­мими хо­кеїста­ми СТ «Ук­раїна» бу­ли: Скрипій («Тиг­ри»), бра­ти Труші, бра­ти Диці, Коб­зяр, Ли­сик, Бу­чаць­кий, Мо­ринець, бра­ти Ніщинські, бра­ти Мар­ковські, Бу­бела. Ок­ремі хо­кеїсти СТ «Ук­раїна», що їх до­ля за­кину­ла на еміграцію після дру­гої світо­вої вій­ни, спри­чини­лися до ор­ганізації ук­раїнсь­кої го­кейової дру­жини «Лев» в Міттен­вальді (Зах. Німеч­чи­на), яка успішно вис­ту­пала в зма­ган­нях з німець­ки­ми го­кейови­ми клю­бами і виг­ра­ла із збірною Аме­рикансь­кої Армії в Мюн­хені дво­циф­ро­вим ви слідом 10: 1.

І все ж «кро­лем» спор­ту СТ «Ук­раїна» був ко­паний м’яч (фут­бол). По­чина­ючи від 1911 ро­ку до лип­ня 1944 ро­ку, ко­ли фут­болісти пе­ред при­ходом оку­пацій­ної чер­во­ної армії відбу­ли з німець­ким клю­бом «Бріцель­цьо» свої ос­танні зма­ган­ня на Рідній Землі, фут­болісти СТ «Ук­раїна» розігра­ли сотні ігор, по­чина­ючи з нижньої кла­си, аван­су­вали до «А» і ос­та­точ­но до ос­новної ліги.

Тре­ба зга­дати скла­ди дру­жини в ок­ре­мих ро­ках. От­же в 1923 році вис­ту­пали: Труш, Вер­хо­ла, Дахнівсь­кий, Чорній, Кіпер, Оп­риск, Чиж, Дицьо, Мурсь­кий, Р. Чор­ний, Тер­лець­кий. У 1033 році: Ліщинсь­кий, Кіци­ла, Підлісець­кий, Цим­ба­ла, Лап­чук, Бу­тель, С, Ма­гоць­кий, Мак­симів, Краєвсь­кий, Во­робець, К. Мі кльош. У 1936 році: В. Бо­сий, Скре­готе, Во­робець, Осип Ско­цень, Ол. Ско­цень, К. Мікльош, Ма­гоць­кий, Краєвсь­кий, Шу­мовсь­кий, Бо­гурат, М. Го­шовсь­кий.

Склад дру­жини в 1939 році: Гну­ра, І.Мікльош, О. Ско­цень, Ро­манець, Цим­ба­ла, Ка­рат­ниць­кий, Ма­гоць­кий, Ол. Ско­цень, Зу­бач, К. Мі кльош, Бог урат, Ти­хо ліз.

В ос­танніх зма­ган­нях з німець­ким клю­бом «Бріцель­цо» в червні 1944 ро­ку в складі СТ «Ук­раїна» вис­ту­пали: Зуб, І. Мі кльош, Ру­сик, Стецьків, Шмід, Пав­личка, Ма­гоць­кий, Ба­нах, Зу­бач, Бо­гурат, Да­севич.

Після вій­ни, невб­ла­ган­на до­ля за­кину­ла між сот­ня­ми ти­сяч ук­раїнців на чу­жину цілий ряд спор­товців й спор­то­вих діячів з Ук­раїни, в то­му числі  знач­ну кількість ко­лишніх членів СТ «Ук­раїна». Тре­ба виз­на­ти, що ці ко­лишні чле­ни Львівсь­кої «Ук­раїни» відігра­ли по­важ­ну роль в роз­бу­дові ор­ганізо­вано­го ук­раїнсь­ко­го спор­ту на по­чат­ку в Австрії і Західній Німеч­чині, пізніше в Англії, Аме­риці, Ка­наді, Авс­тралії.

За ма­теріала­ми статті Оме­ляна Твар­довсь­ко­го