22 грудня 2011
Ціла епоха у розвитку національного спорту на західних землях України міцно пов’язана із СТ «Україна» (Львів). За час свого існування в 1911 – 1944рр. Це товариство дало свій поважний вклад у розвиток різних ділянок спорту і особливо в популярному в Західній Україні копаному м’ячі (футболі).
Мабуть й самі засновники СТ «Україна» у Львові: М. Яворський, В. Косаревич, В. Костецький, С. Гайдучок, І. Гасман, Г. Лучаківський, Р. Носковський, Д. Вахнянин та багато інших, які 27 вересня 1911р. розпочали діяльнісиь СТ «Україна», не передбачили, що товариство відіграє таку важливу роль в історії українського спорту.
За час понад 30-річного існування СТ «Україна» (Львів) на Рідних Землях його очолювало 15 голів. Після першого, якого ми вже згадали, сумлінно працювали А. Зелений, Г. Дорожинський, П. Зимак, Т. Франко, С. Слєзак, О. Васюта, Л. Лісович, Ю. Савчак, М. Лазарко, Е. Нагірний, О. Левицький, О. Навроцький, О. Шепарович і В. Блавацький. У товаристві активно діяло сім спортивних ланок.
З добре організованих ланок слід згадати наколесників, що видала таких відомих змагунів, які славилися перемогами, як Степняк, Бабій, Буцик,Федак, Івасів, Червінський, Колтуцький, Свірський,Лонський, Панчак, Рудницький, Бубела, Лата, Левкович. Славилися теж в перемогах боксери СТ «Україна», між якими найвідомішими були: Е. Пащин, Тизьо, Любінський, Кіт, Шолдра, Рудницький, Горбань, Ощудляк, Білий,Левкович, Помірно. Однією з перших ланок, що активно розвивалась, була легкоатлетична. Вже в жовтні 1911р. легкоатлети відбули перші змагання, в яких виступили: Ф. Черник, Г. Лучаківський, В. Щупаківський, П. Франко. Пізніше включилися майбутній співець слави УСС Роман Купчинський, В. Сліпо та інші. В 1930р. провідником ланки був св. П. Богдан Рак. Якщо йдеться про дружинові спорти, то популярними були гаківка і копаний м’яч (футбол). Керована С. Конашевичем, гаківкова дружина здобуваоа помітні перемоги з польськими, румунськими, єврейськими й німецькими клюбами. Найбільш відомими хокеїстами СТ «Україна» були: Скрипій («Тигри»), брати Труші, брати Диці, Кобзяр, Лисик, Бучацький, Моринець, брати Ніщинські, брати Марковські, Бубела. Окремі хокеїсти СТ «Україна», що їх доля закинула на еміграцію після другої світової війни, спричинилися до організації української гокейової дружини «Лев» в Міттенвальді (Зах. Німеччина), яка успішно виступала в змаганнях з німецькими гокейовими клюбами і виграла із збірною Американської Армії в Мюнхені двоцифровим ви слідом 10: 1.
І все ж «кролем» спорту СТ «Україна» був копаний м’яч (футбол). Починаючи від 1911 року до липня 1944 року, коли футболісти перед приходом окупаційної червоної армії відбули з німецьким клюбом «Бріцельцьо» свої останні змагання на Рідній Землі, футболісти СТ «Україна» розіграли сотні ігор, починаючи з нижньої класи, авансували до «А» і остаточно до основної ліги.
Треба згадати склади дружини в окремих роках. Отже в 1923 році виступали: Труш, Верхола, Дахнівський, Чорній, Кіпер, Оприск, Чиж, Дицьо, Мурський, Р. Чорний, Терлецький. У 1033 році: Ліщинський, Кіцила, Підлісецький, Цимбала, Лапчук, Бутель, С, Магоцький, Максимів, Краєвський, Воробець, К. Мі кльош. У 1936 році: В. Босий, Скреготе, Воробець, Осип Скоцень, Ол. Скоцень, К. Мікльош, Магоцький, Краєвський, Шумовський, Богурат, М. Гошовський.
Склад дружини в 1939 році: Гнура, І.Мікльош, О. Скоцень, Романець, Цимбала, Каратницький, Магоцький, Ол. Скоцень, Зубач, К. Мі кльош, Бог урат, Тихо ліз.
В останніх змаганнях з німецьким клюбом «Бріцельцо» в червні 1944 року в складі СТ «Україна» виступали: Зуб, І. Мі кльош, Русик, Стецьків, Шмід, Павличка, Магоцький, Банах, Зубач, Богурат, Дасевич.
Після війни, невблаганна доля закинула між сотнями тисяч українців на чужину цілий ряд спортовців й спортових діячів з України, в тому числі значну кількість колишніх членів СТ «Україна». Треба визнати, що ці колишні члени Львівської «України» відіграли поважну роль в розбудові організованого українського спорту на початку в Австрії і Західній Німеччині, пізніше в Англії, Америці, Канаді, Австралії.
За матеріалами статті Омеляна Твардовського